Географічна карта - Санкт-Пельтен (Sankt Pölten Stadt)

Санкт-Пельтен (Sankt Pölten) — місто в Австрії, столиця та найбільш населене місто федеральної землі Нижня Австрія.

Стара частина Санкт-Пельтена виникла на місці давньоримського міста Еліум Цетіум (Aelium Cetium), що існувало у II—IV століттях. У 791 році Карл Великий здійснив свій перший похід проти аварів. Після цього походу авари відступили, і таким чином з'явилися передумови для німецької колонізації долини Дунаю в передгір'ях Альп. У тому ж 791 році брати Теґернзейського монастиря Адальберт і Оттокар заснували в центрі колишнього Цетіуму бенедиктинський монастир святого Іполита Римського. Ім'я античного святого здавалося мешканцям тутешніх місць незвичним, і вони стали називати його Полит, а потім — Пельтен. Монастир стали називати — Санкт-Пельтен, а потім так стало називатися і місто, яке згодом виросло навколо монастиря.

Статус міста поселення отримало в 1050 році. Воно входило до єпископства Пассау.

У 13 столітті місто було оточене фортечною стіною. До початку 14 століття у Санкт-Пельтені проживала єврейська громада, в 1306 та 1338 роках мешканці міста влаштовували погроми. У 1338 році єпископ Пассау Альбрехт дарував Санкт-Пельтенові нову грамоту міського самоврядування. Санкт-Пельтен залишався у підпорядкуванні єпископа Пассау аж до 1491 року.

Звільнення міста було пов'язано з завойовницькою політикою угорського короля Матьяша Корвіна. Цей монарх боровся з імператором Фрідріхом III (1440—1493) за володіння Австрією. У 1481 році Корвін змусив єпископа Пассау Фрідріха подарувати йому це місто, а в 1483 році дарував містянам герб. За підсумками війни між австрійським ерцгерцогом Максиміліаном I (імператор у 1493—1519 роках) і Матьяшем Корвином у 1491 році був укладений Прессбургський мирний договір. Згідно з його умовами, Санкт-Пельтен передавався Максиміліану в приватне володіння. З тих пір це місто знаходиться у складі Австрії.

У 1538 році молодший онук Максиміліана I, ерцгерцог Фердинанд I (імператор у 1556—1564) дарував місцянам новий герб, який вказує на приналежність Санкт-Пельтена до Австрії.

Стіни Санкт-Пельтена допомогли мешканцям міста витримати облогу турків у 1529 та 1683 роках. У 1560 році в місті почалася Реформація, більшість жителів перейшло у протестантську віру. Однак у 1575 році єзуїтам вдалося впоратися з протестантськими проповідниками, і до 1623 року більшість містян повернулися в лоно католицизму.

В ході реформ імператора Йосифа II (1765—1790) безліч монастирів міста і околиць були піддані секуляризації. Однак це не зменшило значення Католицької церкви в Санкт-Пельтені, навпаки: в 1785 році це місто стало столицею єпископства. Наполеонівські війни не обійшли Санкт-Пельтен стороною, в 1805 і 1809 роках французькі війська окупували місто.

11 березня 1938 року мешканці Санкт-Пельтена готувалися до відбиття неминучої гітлерівської агресії. Але наступного дня, коли стало відомо про втечу Курта Шушніґа з поста канцлера, містяни вивісили прапори зі свастикою і вітали нацистів. 14 березня 1938 Гітлер відвідав Санкт-Пельтен.

В ході Другої світової війни Санкт-Пельтен постраждав від бомбардувань союзної авіації. 15 квітня 1945 року місто було зайнятий частинами Червоної армії. З 1945 по 1955 роки місто перебувало в радянській зоні окупації.